- пригвинтити
- див. пригвинчувати.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
пригвинтити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
пригвинчений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до пригвинтити. || пригви/нчено, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
пришрубувати — бую, єш, Ол. Пригвинтити, довести до потрібного положення, обертаючи за гвинтовою нарізкою … Словник лемківскої говірки